ПОВИНЯНЬЧУВАТИ, ЧУЮ, ЄШ,
Повиняньчувати, чую, єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала. Богодух. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 215.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОВИПІКАТИ, КА́Ю, ЄШ, →← ПОВИНЮХУВАТИ, ХУЮ, ЄШ,